Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.02.2016 року у справі №922/995/15
Постанова ВГСУ від 22.10.2015 року у справі №922/995/15
Постанова ВГСУ від 09.07.2015 року у справі №922/995/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 922/995/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.05.15у справі№922/995/15господарського судуХарківської областіза позовомПриватним акціонерним товариством "У.П.Е.К."доПублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"простягнення сумита зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"доПриватним акціонерним товариством "У.П.Е.К."прозобов'язання вчинити діїза участю представників від:позивачаСавва Л.Є. (дов. від 02.06.15)відповідачаТюменцев В.Ю. (дов. від 22.12.14)

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К." звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (з урахуванням збільшення позовних вимог) 10062204,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1265228,11 грн. пені, 117970,06 грн. 3% річних від простроченої суми боргу та 1316193,83 грн. інфляційних витрат за договором постачання № 8/05/14 від 08.05.14.

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернувся до суду із зустрічним позовом (з урахуванням позовних вимог), в якому просило суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К." виконати обов'язок з постачання товару за договором №8/05/14, узгодженого сторонами у специфікаціях № 1 та № 2 на суму 28151688,00 грн. та стягнути з Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." 2346231,09 грн. пені за прострочку поставки.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Сіверіна В.І., суддів: Терещенко О.І., Пелипенко Н.М.), первісний позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." 10062204,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1265228,11 грн. пені, 112970,06 грн. 3% річних від простроченої суми боргу, 1316193,83 грн. інфляційних витрат за договором постачання № 8/05/14 та 73080,00 грн. судового збору. В решті первісних позовних вимог відмовлено. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Судові акти обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив отриманий товар, що є підставою як для стягнення заборгованості з нарахованими на неї фінансовими санкціями, так і для зупинення поставки з боку позивача. Оскільки позивач правомірно зупинив поставку товару відповідачу, то відсутні підстави для стягнення з нього неустойки за неналежне виконання зобов'язань з поставки товару (що складає предмет зустрічних позовних вимог).

Не погоджуючись із рішенням та постановою, відповідач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга обґрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до уваги заяву про збільшення первісних позовних вимог, оскільки відсутні належні докази її направлення відповідачу, а відтак, було порушене його право на ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, відповідач вказує на невірне застосування судами ст.ст. 622, 538, 692 Цивільного кодексу України. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів відповідача, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, та відзиву на неї колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 08.05.14 між Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." (позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом) укладено договір постачання №8/05/14, згідно якого позивач за первісним позовом зобов'язався надати у власність відповідача за первісним позовом, а відповідач за первісним позовом зобов'язався прийняти та сплатити на умовах, визначених даним договором запасні частини, що призначені для комплектування тракторів типа ХТЗ-17221, ХТЗ-17222, ХТЗ-16131, ХТЗ-150К-09, Т-156Б-09, Т-150-05-09 (товар).

Згідно пункту 2.2 договору постачання від 08.05.14, ціна товару, що постачається, та строки дії ціни вказуються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору. Відповідно до пункту 2.4 договору постачання №8/05/14, порядок сплати кожної партії товару обговорюється сторонами у відповідній специфікації на постачання конкретної партії товару.

15.09.14 між Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." та Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" підписана специфікація № 1 до договору постачання №8/05/14 від 08.05.14 на постачання товару на суму 8900136,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 1483356,00 грн., згідно якої оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати відвантаження партії товару, а строк постачання - рівними партіями на протязі строку дії договору.

18.09.14 між Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." та Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" підписана специфікація № 2 до договору постачання №8/05/14 від 08.05.14 на постачання товару на суму 29313756,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4885626,00 грн., згідно якої, оплата товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати відвантаження партії товару, а строк постачання - рівними партіями на протязі строку дії договору.

29 та 30 вересня 2014 року по специфікації № 1 від 15.09.14 Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." поставлено Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" товар на суму 8900136,00 грн.

21 та 27 жовтня 2014 року по специфікації № 2 від 18.09.14 Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." поставлено Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" товар на суму 1162068,00 грн.

Факт отримання товару на вищевказані суми скаржником не заперечується.

Зобов'язання з оплати (розрахунок за отриману продукцію 30-денний строк з моменту відвантаження товару) відповідач за первісним позовом виконав неналежним чином. Станом на 16.02.15 сума основного боргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" перед Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." за договором постачання № 8/05/14 від 08.05.14 складає 10062204,00 грн., що скаржником не заперечується (в тому числі, в касаційній скарзі).

Втім, відповідач за первісним позовом вважає, що позивач зобов'язаний поставити йому продукцію, визначену специфікаціями від 15 та 18 вересня 2014 в повному обсязі, незважаючи на те, що вона ним не оплачується, а за неналежне виконання зобов'язань з постачання товару просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом неустойку, а також зобов'язати його поставити решту товару всього на суму 28151688,00 грн.

Суди попередніх інстанцій первісний позов задовольнили частково, стягнули з відповідача за первісним позовом 10062204,00 грн. - суму заборгованості за отриманий товар разом з нарахованими на неї 1265228,11 грн. пені, 112970,06 грн. 3% річних, 1316193,83 грн. інфляційних (при цьому вищевказані суми перевірялися судами, а сума 3% річних перерахована у бік зменшення, що не заперечується сторонами); у зустрічному позові відмовили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судами правомірно задоволені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" заборгованості в сумі 10062204,60 грн.

Згідно статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.5. договору постачання №8/05/14 передбачена відповідальність відповідача за первісним позовом за порушення строків виконання робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За таких обставин, судами правомірно стягнуто 1265228,11 грн. пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом прострочив виконання свого обов'язку по оплаті товару, судами правомірно з нього стягнуті 112970,06 грн. 3% річних, 1316193,83 грн. інфляційних.

Згідно пунктів 1, 3 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до пункту 5 статті 692 Цивільного кодексу України якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К." виконувало свої зобов'язання за договором постачання № 8/05/14 від 08.05.14, а з моменту порушення покупцем зупинило постачання товару до повної оплати всього раніше переданого товару, то дії позивача є правомірними, а судами правомірно у зустрічному позові про стягнення 2346231,09 грн. пені, нарахованої на вартість непоставленого товару та про зобов'язання поставити товар.

Доводи скаржника про те, що судами неправомірно розглядалися збільшені позовні вимоги, в той час, як копія заяви про збільшення позовних вимог йому не направлялася не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Ухвала про прийняття до розгляду позовної зави (в тому числі, зустрічної), не підлягає оскарженню, відповідно до приписів ст. 106 Господарського процесуального кодексу України. Навіть у випадку доведеності порушення судом першої інстанції правил прийняття позовних заяв до розгляду, дане порушення не може бути самостійною підставою для скасування судових актів (рішення та постанови) у справі, якщо відсутні інші порушення процесуального та матеріального права з боку судів, які вплинули на суть оскаржуваних актів.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи клопотань відповідача про ознайомлення з матеріалами справи в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, які не були задоволені судом, доводи касаційної скарги про порушення права на ознайомлення з матеріалами справи, є непідтвердженими документально та не заслуговують на увагу.

Крім того, викладені в касаційній скарзі посилання на порушення місцевим судом правил оцінки доказів (зокрема, доказів направлення іншій стороні копії зустрічної позовної заяви), не спростовують обставини, на яких базуються рішення та постанова у справі (правомірність дій позивача та неправомірність дій відповідача).

Доводи скаржника про невірне застосування судами ст.ст. 622, 538, 692 Цивільного кодексу України судовою колегією відхиляються, оскільки вказані правові норми судами застосовані вірно.

Посилання скаржника на некомплектність товару не приймаються до уваги, оскільки вони не були заявлені в суді першої інстанції, а тому, всилу ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, не можуть заявлятися у суді касаційної інстанції.

Отже, доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.15 у справі №922/995/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда